Стан оборотних коштів відбивається в наступних показниках:
забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами;
коефіцієнт маневреності власних засобів.
Стан основних засобів вимірюється:
коефіцієнтом довгострокового залучення позикових засобів;
коефіцієнтом накопичення зносу;
коефіцієнтом реальної вартості майна.
Крім того ще два показники відображають міру фінансової незалежності підприємства в цілому:
коефіцієнт автономії;
коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів.
Не дивлячись на велику кількість вимірників всі вони можуть бути систематизовані.
Забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами - це частноє від ділення власних оборотних коштів на величину матеріальних запасів, тобто показник того, якою мірою матеріальні...

У 1990-91 рр. вважалося, що він не має бути нижче 2-2,5. В даний час в умовах нестабільності в економіці його мінімальна величина оцінюється вищим - 3-4.
Проте, саме нестабільність робить неможливим яке-небудь нормування цього показника взагалі. Він повинен оцінюватися для кожного конкретного підприємства, за його балансовими даними. Для такої оцінки треба визначити скільки оборотних коштів повинно залишитися у розпорядженні підприємства після погашення поточних боргових зобов’язань на інші потреби - безперебійне ведення виробничого процесу, погашення довгострокових зобов’язань і тому подібне Крім того слід врахувати, що при визначенні загального коефіцієнта покриття враховується джерело погашення короткострокових зобов’язань на всю дебіторську заборгованість. Але...

безумовне дотримання цільового характеру використання раніше наданої державної фінансової підтримки.
Державна фінансова підтримка не надається неплатоспроможним підприємствам також в разі, якщо протягом трьох років до моменту звернення підприємства за підтримкою (за винятком підприємств, для яких відповідно до законодавства встановлені умови господарювання, при яких не відшкодовуються його витрати на виробництво товарів, робіт, послуг) йому надавалася така підтримка.
Безповоротні державні асигнування надаються виключно на:
фінансування невиробничій діяльності, пов’язаній з вмістом об’єктів соціально-культурного і комунально-побутового призначення;
відшкодування збитків конкретним підприємствам, якщо для них чинним законодавством встановлені умови господарювання, при яких не забезпечується відшкодування витрат на виробництво товарів(робіт, послуг), що...

На мій погляд, методика оцінки платоспроможності і можливості його відновлення або втрати, запропонована федеральним управлінням по банкротствах є досить жорсткою початковою оцінкою фінансового стану підприємства, що не враховує особливості господарської діяльності різних підприємств.
Основною гідністю цього способу з’ясування неплатоспроможності підприємства є його простота і універсальність.
Але по формальних ознаках Федерального управління по банкротствах структура балансу ТОО “Російський Інвестиційний Будинок” вважається незадовільним. А само підприємство може бути визнане неплатоспроможним, якщо не відновить платоспроможність в контрольний період.
Ефект фінансового важеля.
Ефект Фінансового важеля - приріст рентабельності власних засобів, що отримується завдяки платному кредиту. (Додаток №1 таблиця №...

Ринкова економіка обумовлює необхідність розвитку фінансового аналізу в першу чергу на мікрорівні - тобто на рівні окремих підприємств, оскільки саме підприємства ( при будь-якій формі власності) складають основу ринкової економіки.
Аналіз на мікрорівні наповнюється абсолютно конкретним вмістом, пов’язаним з повсякденною фінансовою діяльністю підприємств, їх колективів, менеджерів, власників-власників.
В даний час необхідно проводити аналізи обгрунтування і виконання бізнес-планів, маркетингових досліджень, можливостей виробництва і збуту, вивчення внутрішніх і зовнішньоекономічних ситуацій, що впливають на виробництво і збут, співвідношення попиту і пропозиції, конкретних споживачів і оцінки останніми якості виробів, що випускаються, витрат живої і матеріалізованої праці з необхідною їх деталізацією. ...

У даній дипломній роботі я провожу аналіз фінансової діяльності ТОО “Російський Інвестиційний Будинок” за весь період його діяльності: з четвертого кварталу 1994 року по перший квартал 1996 року. Аналіз проводився на підставі балансу підприємства (Форма №1) і додатка до балансу (Форма №2).
ТОО “Російський Інвестиційний Будинок” було зареєстровано в листопаді 1994г. Основним напрямом діяльності є ріелтерськая (операції з нерухомістю), брокерські послуги, на ринку міжбанківських кредитів, операції з коштовними паперами. ТОО “Російський Інвестиційний Будинок” є за формою власності товариством з обмеженою відповідальністю (на момент освіти форма власності була -”частное”).
Особливість аналізу ТОО “Російський Інвестиційний Будинок” поміщена в тому, що...

DП = [(Ц1 – Ц0) * VРП1] – [(С1 – С0) * VРП1]
де Ц0 і Ц1 – відповідно ціна виробу до і після зміни якості;
С0 і С1 – відповідно рівень собівартості виробу до і після
зміни якості;
К1 – кількість виробленої продукції підвищеного доачества;
VРП1 - об’єм реалізації продукції підвищеної якості.
Якщо підприємство випускає продукцію по сортах, і сталася зміна сортового складу, то спочатку необхідно розрахувати, як змінилася средневзвешенная ціна і средневзвешенная собівартість одиниці продукції, а потім по приведених алгоритмах визначити вплив сортового складу на випуск товарної продукції, виручку і прибуток...