1. Навчання першого рівня. Це навчання персоналу бухгалтерії поточній роботі з програмою: веденню хозопераций, роздруку первинних документів, складанню облікових регістрів і звітності - словом всією щоденною роботові. Працювати на програмі повинні уміти кожен бухгалтер, робоче місце якого автоматизоване і працювати на програмі повинен саме він сам, а не деякий оператор-програміст, даремний і, мало того, навіть шкідливий посередник між бухгалтером і комп’ютером. Ефективною є лише та автоматизація, при якій бухгалтери працюють на комп’ютерах “в режимі реального часу”, тобто якщо, наприклад, потрібно оформити витратний касовий ордер, то бухгалтер-касир вводить в програму його номер і суму, а також код типової хозоперациі (хай це буде видача грошей в підзвітну суму) і програма тут же автоматично роздруковує потрібний витратний ордер і вводить в журнал хозопераций проводку дебет 71 - кредит 50, одержувач грошей розписується в ордері і бухгалтер-касир відразу видає йому гроші; все це відбувається на робочому місці касира, на якому і встановлений його комп’ютер з блоком касових операцій. Саме
автоматизована робота бухгалтерії “в режимі реального часу” і є кінцевою метою навчання першого рівня. Частенько цій меті добитися нелегко із-за двох обставин:
* Погана виучувана бухгалтерії. Різні люди сприймають нові знання по-різному: одні легко і швидко, інші “с скрипом”, треті взагалі практично не сприймають. Для бухгалтера перехід на автоматизований бухоблік - це маса нової інформації, з якою раніше не доводилося мати справи, означає швидкість і ефективність етапу навчання сильно залежить від віку, освіти, досвіду роботи, прогресивності мислення і інших характеристик працівників бухгалтерії.
* Завантаженість бухгалтерії поточною роботою. На період автоматизації і, конкретно, етапу навчання життя на підприємстві не завмирає, хозоперациі продовжуються і, відповідно об’єм поточної бухгалтерської роботи залишається тим самим. За цих умов часу на навчання у бухгалтера може просто не залишитися. Якщо з попереднім чинником, що уповільнює процес навчання, як мовиться, нічого не поробиш, то завантаженість текучкою можна регулювати, наприклад, передаючи частину роботи виучуваного зараз бухгалтера іншому, який буде проучаться потім і, у свою чергу передасть свої об’єми робіт першому. Взагалі кажучи, питання виділення робочого часу бухгалтерів стоїть не лише у момент їх навчання, але і на етапах підготовки до автоматизації і налаштування програм, які, навіть якщо автоматизація замовлена сторонній організації, немислимо проводити без тісного контакту з бухгалтерією підприємства. Невирішеність цього питання на практиці може привести до так званого “прихованого саботажу”, суть якого полягає в тому, що ніхто з бухгалтерії відкрито не виступає проти переходу на комп’ютери, навпаки, все двома руками за, але ні у кого немає ні хвилинки вільного часу, аби на ділі зайнятися поточним етапом автоматизації, в результаті час йде, процес автоматизації стоїть і так можуть пройті багато місяців. Рішення по обмеженню для бухгалтерів поточної роботи на період автоматизації повинні прийматися на рівні керівництва підприємства, аби потім бухгалтер