1-zv MD
p p
Для розрахунку критичного об’єму реалізації за умови зниження ціни на виріб і збереження колишньої величини маржінального доходу використовується наступне співвідношення:
Md0 * Q0 = Md1 * Q1; Q1 = Md0 * Q0
Md1
0 – показники попереднього періоду;
1 – показники звітного періоду.
3. Звіт критичного рівня постійних витрат:
Z з = N – Z vaz = p * q – Z v *q = q * ( p – Z v ) = q * MD
Z vaz = Загальні змінні витрати;
Ця формула дозволяє визначити величину постійних витрат, якщо заданий рівень маржінального доходу у відсотках до ціни виробу, або у відсотках до об’єму реалізації.
Z з = q * MD * B % kn
100
4. Розрахунок критичної ціни реалізації
P = Z з + Z v
q 5. Розрахунок рівня мінімального маржінального доходу (у відсотках від виручки):
MD b% kn = Z з *100
N 6. Розрахунок планового об’єму для заданої суми очікуваного прибутку:
qпл. = Z з + Rпл., де
P – Z v
Rпл. – плановий об’єм прибули.
В умовах ринкової економіки дірект-костінг дає інформацію про можливість використання в конкурентній боротьбі демпінга- продажу товарів за свідомо заниженими цінами, що пов’язане зі встановленням нижньої межі ціни.
Цей прийом застосовується в періоди тимчасового скорочення попиту на продукцію для завоювання ринків збуту.
Таким чином, завдяки “дірект-костінгу” розширюються аналітичні можливості обліку, причому спостерігається процес тісної інтеграції обліку і аналізу.
Організація виробничого обліку за системою “дірект-костінг” пов’язана з рядом проблем, які витікають з особливостей, властивих цій системі.
1. Виникають труднощі при розділенні витрат на постійних і змінних, оскільки чисто постійні або чисто змінні витрат не так вже багато.
2. “Дірект-костінг” не дає відповіді на питання, яка повна собівартість продукту. Тому потрібний додатковий розподіл условнопостоянних витрат, коли необхідно знати повну собівартість готової продукції.
Для вирішення першої проблеми можна використовувати, наприклад, метод кореляції або метод найменших квадратів.
При використанні методу кореляції беруться дані про випуск продукції і про витрати за досліджуваний період. Всі крапки наносяться на графік, заповнюється кореляційне поле. Потім візуально проводиться лінія сукупних витрат, яка, пересекаєтся з віссю ординат, показує величину постійних витрат в загальній сумі витрат (мал. 1.13.).