2) для ліквідації дебіторської заборгованості по статті «Покупці і замовники» в сумі 20,8 тис. крб. необхідно проаналізувати взаємини фірми з платниками і їх платоспроможність;
3) при здійсненні короткострокових фінансових вкладень необхідно з’ясовувати міру надійності і стабільності об’єкту вкладень;
4) керівництву підприємства і фінансовій службі необхідно стежити за своєчасним погашенням кредиту банку в сумі 465,2 тис. крб.  в сдоля до 01.06.2000 року, знаходити для цього засобу, оскільки просроченность кредиту може спричинити штрафні санкції, додаткові витрати і пониження статусу організації як позичальника;
5) за аналізований період виросла сума кредиторської заборгованості на 262,6 тис. крб., у тому числі за рахунок збільшення заборгованості по статті «Постачальники і підрядчики» на 195,8 тис. крб., по статті «По оплаті праці» на 12,8 тис. крб. і по статті «Аванси отримані» на 84,8 тис. крб.. В даному випадку вельми актуальне питання про порівнянність дебіторської і кредиторської заборгованості. Багато аналітиків вважають, що якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську, як на нашому підприємстві (360,6 > 20,8), то підприємство раціонально використовує засоби, тобто тимчасово залучає в зворот засобів більш ніж відволікає із звороту. Проте головному бухгалтерові треба віднестися до цього дуже уважно, тому що кредиторську заборгованість підприємство зобов’язане погашати незалежно від стану дебіторської заборгованості. Тобто підприємство повинне знаходити засоби і резерви для погашення заборгованості, здійснювати жорстку економію у витрачанні фінансових ресурсів і в майбутньому жити лише за рахунок власних засобів.
Своєчасна виплата заробітної плати персоналу, без затримок, забезпечує стабільність кваліфікованих кадрів і нормального соціально – психологічного клімату в колективі, що дуже актуально для даного підприємства.
Дуже поважно керівництву підприємства вибрати потрібний стиль і методи управління виробництвом і фінансами, стратегію і тактику роботи, з врахуванням економічної ситуації, що склалася, що дасть можливість підприємству вижити, вистояти і процвітати у важкий період економічних реформ в Росії.