2.Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (СД), визначуване шляхом збільшення попереднього показника на суму довгострокових пасивів (V розділ пасиву балансу).
СД = СОС + VрП (2)
3.Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (ОЇ), визначувана шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позикових засобів (КЗС) – стор. 610 VI розділу пасиву балансу:
ОЇ = СД + КЗС (3)
Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:
1 Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних коштів
(СОС):
СОС = СОС – З (4)
де З – запаси (стр.210 II розділу активу балансу).
2. Надлишок(+) або недолік (-) власних довгострокових джерел формування запасів (СД):
СД = СД – З (5)
3. Надлишок(+) або недолік (-) загальної величини основних джерел формування запасів (ОЇ):
ОЇ = ОЇ – З (6)
Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:
Перший – абсолютна стійкість фінансового стану, задається умовою:
З < СОС + До (7)
де До – кредити банку під товарно-матеріальні цінності з врахуванням кредитів під товари відвантажені і частини кредиторської заборгованості, зарахованої банком при кредитуванні;
Другий – нормальна стійкість фінансового стану підприємства, платоспроможність, що гарантує його, відповідає наступній умові:
З = СОС + До (8)
Третій – нестійкий фінансовий стан, що характеризується порушенням платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення СОС:
З = СОС + До + ІОФН (9)
де ІОФН – джерела, що ослабляють фінансову напруженість, за даними балансу неплатоспроможності.
Фінансова нестійкість вважається нормальною (допустимою), якщо величина запасів короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучаються для формування, не перевищує сумарної вартості сировини, матеріалів і готової продукції.
Четвертий – кризисний фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, тобто грошові кошти, короткострокові коштовні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його