= .

= .
Вплив цих чинників на середній рівень трудомісткості можна визначити методом ланцюгової підстановки через средневзвешенниє величини.
= / = 6142510 / 957300 = 6,42 чіл.-ч.,
= / = 6177026 / 968392,71 = 6,38 чіл.-ч.,
= / = 5108021 / 968392,71 = 5,27 чіл.-ч.
Зміна середнього рівня питомій трудомісткості сталася за рахунок:
1.  зниження проти плану індивідуальної трудомісткості певних виробів:
D= - = 5,27 - 6,38 = -1,11 чіл.-ч.;
2.  зменшення питомої ваги більш трудомісткої продукції (виробів жіноче зимове пальто і дитячий анорак) в загальному випуску:
D= - = 6,38 - 6,42 = -0,04 чіл.-ч.
Слід мати на увазі, що зміни в рівні трудомісткості не завжди оцінюється однозначно. Інколи трудомісткість зростає при значній питомій вазі знов освоюваної продукції або поліпшенні її якості. Аби добитися підвищення якості, надійності і конкурентоспроможності продукції, потрібні додаткові витрати праці і засобів. Проте виграш від збільшення об’єму продажів, вищих цін, як правило, перекриває програш від підвищення трудомісткості виробів.
Для всесторонньої оцінки виконання плану по трудомісткості продукції і виявлення резервів зростання продуктивності праці необхідно аналізувати виконання норм вироблення робітниками-відрядниками.
Ми проаналізуємо виконання норм вироблення робітниками-відрядниками на прикладі двох бригад швацького цеху.