Аби приймати рішення по управлінню в області виробництва, збуту і фінансів, інвестицій і нововведень керівництву потрібна постійна ділова обізнаність по відповідних питаннях, яка є результатом відбору, аналізу, оцінки і концентрації вихідної сирої інформації.  Необхідне аналітічеськоє прочитання вихідних даних виходячи з цілей аналізу і управління.
Основний принцип аналітичного читання фінансових звітів – це дедуктивний метод, тобто від загального до частному.  Але він повинен застосовуватися багато разів. В ході такого аналізу як би відтворюється історична і логічна послідовність господарських фактів і подій, спрямованість і сила впливу їх на результати діяльності.
Практика фінансового аналізу вже виробила основні правила читання (методику аналізу) фінансових звітів. Серед них можна виділити 6 основних методів:
горизонтальний (тимчасовою) аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;
вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат в цілому;
трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренду, тобто основній тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренду формують можливі значення показників в майбутньому, а отже, ведеться перспективний прогнозний аналіз;
аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок стосунків між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників;
порівняльний (просторовий) аналіз – це як внутрішньогосподарський аналіз звідних показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів, з среднеотрасльовимі і середніми господарськими даними;
факторний аналіз – аналіз впливу окремих чинників (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник дроблять на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи сполучають в загальний результативний показник.