DСВТе = 9,78 - 8,88 = +0,9 крб.
Третій умовний показник відрізняється від другого тим, що знаменник не коректується на непродуктивні витрати часу:
СВусл3 = (ВПф ± DВПстр) / Тф = (5437000 + 65000) / 565798 = 9,72 крб.
Різниця між третім і другим умовним показником відображає вплив непродуктивних витрат часу на рівень среднечасової вироблення:
DСВТн = 9,72 - 9,78 = -0,06 крб.
Якщо ж порівняти третій умовний показник з фактичним, то взнаємо, як змінилося среднечасовая вироблення за рахунок структурних зрушень виробництва продукції:
DСВстр = 9,6 - 9,72 = -0,12 крб.
Таким чином, всі чинники, за винятком другого, зробили негативний вплив на зростання продуктивності праці робітників підприємства.
Баланс чинників: -1,13 + 0,9 - 0,06 - 0,12 = -0,41 крб.
Добитися підвищення продуктивності праці можна за рахунок:
1.  зниження трудомісткості продукції, тобто скорочення витрат праці на її виробництво дорогою внедренія заходів НТП, комплексної механізації і автоматизації виробництва, заміни застарілого устаткування прогресивнішим, скорочення втрат робочого часу і інших відповідно до плану організаційно-технічних заходів;
2.  повнішого використання виробничої потужності підприємства, оскільки при нарощуванні обсягів виробництва збільшується лише змінна частина витрат робочого часу, а постійна залишається без зміни. В результаті витрати часу на випуск одиниці продукції зменшуються. 
4.5.  Аналіз трудомісткості продукції.
Трудомісткість - витрати робочого часу на одиницю або весь об’єм виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції (ТІ) розраховується діленням фонду робочого часу на виготовлення певного вигляду продукції на кількість виробів цього найменування в натуральному або умовно натуральному вимірі. Можна розраховувати і трудомісткість одного рубля продукції. Для цього загальний фонд робочого часу на виробництво всієї продукції потрібно розділити на вартість випуску продукції. Отриманий показник зворотний среднечасової виробленню продукції.
Зниження трудомісткості продукції - найважливіший чинник підвищення продуктивності праці. Зростання продуктивності праці відбувається в першу чергу за рахунок зниження трудомісткості продукції, а саме за рахунок виконання плану оргтехмеропріятій (впровадження досягнень науки і техніки, механізація і автоматизація продуктивних процесів, вдосконалення організації виробництва і праці), збільшення питомої ваги купувальних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, передивляється норм вироблення.