Коефіцієнт завантаження устаткування також характеризує використання устаткування в часі. Встановлюється він для всього парку машин, що знаходяться в основному виробництві. Розраховується як відношення трудомісткості виготовлення всіх виробів на даному вигляді устаткування до фонду часу його роботи. Таким чином, коефіцієнт завантаження устаткування на відміну від коефіцієнта змінності враховує дані про трудомісткість виробів.
На основі показника змінності роботи устаткування розраховується і коефіцієнт використання змінного режиму часу работи устаткування. Він визначається діленням досягнутого в даному періоді коефіцієнта змінності роботи устаткування на встановлену на даному підприємстві (у цеху) тривалість зміни.
Проте процес використання устаткування має і іншу сторону. Окрім його внутрішньозмінних і цілоденних простоїв поважно знати, наскільки ефективно використовується устаткування в години його фактичного завантаження. Устаткування може бути завантажене не повністю, може працювати на неодруженому ходу і в цей час взагалі не виробляти продукції, а може, працюючи, випускати неякісну продукцію. У всіх цих випадках, розраховуючи показник екстенсивного використання устаткування, формально ми отримаємо високі результати.
Показники інтенсивного використання основних фондів відображають рівень їх використання по потужності (продуктивності). Найважливішим з них є коефіцієнт інтенсивного використання устаткування.
Коефіцієнт інтенсивного використання устаткування визначається відношенням фактичної продуктивності основного технологічного устаткування до його нормативної продуктивності, тобто прогресивній технічно обгрунтованій продуктивності. Для розрахунку цього показника використовують наступну формулу.
Кинт = Вф/Вн (11)
де Кинт – коефіцієнт інтенсивного використання устаткування;
Вф – фактичне вироблення устаткуванням продукції в одиницю часу;
Вн – технічно обгрунтоване вироблення устаткуванням продукції в одиницю часу (визначається на основі паспортних даних устаткування)./4/