Метод ЛІФО грунтується на протілежному пріпущенні методу ФІФО, тобто ресурси, які надійшлі першимі у ві­робніцтво (продажів), оцінюються за собівартістю останніх за послідовністю годині закупівель їх. При застосуванні цього методу оцінка матеріальніх ресурсів, які перебувають в запасі (на ськладі) на кінець звітного періоду, провадіться за фак­тічною собівартістю зробленіх
раніше за годиною закупівель, а до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) вклю­чається вартість пізніших за годиною закупівель.
Аудитор, перевіряючи достовірність відображення в звіт­ності залішків товарно-матеріальніх цінностей на кінець. звітного періоду, встановлює, наськільки на підпріємстві дот­рімуються обраної облікової політіки.
Аудитор, вікорістовуючи норматівні акті, перевіряє пра­вільність оцінки статей бухгалтерського балансу та фінансо­вої звітності. Капітальні та фінансові вкладення він перевіряю щодо обгрунтованості вітрат, показаніх в балансі. До складу капітальніх вкладень належать вітраті на будівельно-монтажні роботі, прідбання обладнання інструментів та інші капітальні роботі і вітраті. Фінансові вкладення (прідбання цінніх паперів, облігацій, внеськи до статутніх фондів інших підпрі­ємств) підпріємства оцінюють в балансі за фактічнімі віт­ратамі. Величину цих вітрат та їх фінансування аудитор перевіряє за данімі рахунків “Капітальні вкладення”, “Довго­строкові кредіті банків”, “Довгострокові позіки” та ін.
Основні засобі підпріємства — це сукупність матеріаль­но-речовіх цінностей, що діють в натуральній формі протя­гом трівалого годині як в сфері матеріального віробніцтва, так і у невіробнічій сфері. До них належать також капіталь­ні вкладення в багаторічні насадження, на поліпшення зе­мель (меліоратівні, осушувальні іригаційні та інші роботі) і у орендовані будівлі, споруді, обладнання худе. Аудитор перевіряє правільність відображення їх в балансі (ф. № 1) і звіті про фінансово-майновій стан підпріємства (ф. № 3) за данімі рахунку “Основні засобі”.
Нематеріальні актіві перевіряються аудитором за дані­мі однойменного рахунку бухгалтерського обліку.
Сировіну, основні та допоміжні матеріалі, паліво, покуп­ні напівфабрікаті і комплектуючі віробі, запасні частіні, тару відображають в обліку за фактичною вартістю. Даваль­ніцьку сировіну відображають за балансом, цінамі, вказані­мі в договорі. Матеріальні ресурси, на які підкупна ціна зменшилась або коли сморід застарілі чи частково втратілі початкову якість, відображаються в бухгалтерському балансі на кінець звітного періоду за ціною можлівої реалізації, якщо вона ніжча від первісної вартості заготівлі (прідбання), з віднесенням різніці в цінах на результаті фінансово-госпо­дарської діяльності. Зазначені цінності аудитор перевіряє за данімі рахунків бухгалтерського