Необхідним елементом аналізу фінансового стану неплатоспроможних підприємств є дослідження фінансових результатів діяльності і використанні прибули. Якщо підприємство збиткове, то це свідчить про відсутність джерела поповнення власних засобів і про “проїдання” капіталу. Отже, при даній ситуації, необхідно поповнити джерела поповнення власних засобів. Відношення суми власного капіталу до суми збитків підприємства показує швидкість його “проїдання”.
В тому випадку, якщо підприємство отримує прибуток і є при цьому неплатоспроможним, потрібно відстежувати використанні прибули. За наявності значних відрахувань до фонду/Вр вжитку цю частину прибули в умовах неплатоспроможності підприємства можна розглядати як потенційний резерв поповнення власних оборотних коштів підприємства. Необхідно також використовувати можливості підприємства по збільшенню суми прибули за рахунок нарощування обсягів виробництва і реалізації продукції, зниження її собівартості, поліпшення якості і конкурентоспроможності продукції.
За результатами аналізу мають бути прийняті конкретні заходи по поліпшенню структури балансу і фінансового стану неплатоспроможних суб’єктів господарювання.
У особливо важкій ситуації для підприємства, в рамках антикризового управління можна запропонувати розробити бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства.
Остаточно прийнятий бізнес-план фінансового оздоровлення оформляється у вигляді єдиного документа і додатків до нього. Бізнес-план фінансового оздоровлення для внутрішнього користування повинен включати чіткий опис очікуваних проблем, труднощів і способів їх дозволу. Бізнес-план для спільного оз­накомленія може бути і закритим.[23]
Розділи такого документа можна рекомендувати у такому вигляді:
1. Загальна характеристика підприємства (назва підприємства і інші формальні ознаки, основні підрозділи підприємства, філії, дочірні фірми, основні економічні показники за останніх 2-3 роки (у тому числі по самостійних філіях, дочірніх фірмах), найважливіша номенклатура продукції (натуральні обсяги виробництва), завантаження потужності підприємства, основні споживачі продукції, ринки збуту і основні канали просування продукції на ринок, основні постачальники підприємства, канали постачання, валова виручка, собівартість (окремо ціни і собівартість найважливішої номенклатури), кількість тих, що працюють, у тому числі управлінський персонал, інженерно-технічні працівники і робітники, чинники, що привели до неспроможності підприємства).