Предмет і метод економічного аналізу
Під наукою в широкому сенсі слова розуміється совокуп­ность знань про природу, суспільство і мислення. Ета совокуп­ность відображає досягнуте на кожному історичному етапі і відповідає мірі усвідомлення об’єктивних законів раз­вітія природи і суспільства.
Економічний аналіз як наука є систе­му спеціальних знань, зв’язану:
а) з дослідженням економічних процесів в їх взаїмо­связі, що складаються під впливом об’єктивних еконо­мічеських законів і чинників суб’єктивного порядку;
би) з науковим обгрунтуванням бізнес-планів, з об’єктивною оцінкою їх виконання;
в) з виявленням позитивних і негативних факто­ров і кількісним виміром їх дії;
г) з розкриттям тенденцій і пропорцій господарського розвитку, з визначенням невикористаних внутріхозяйст­венних резервів;
д) з узагальненням передового досвіду, з прийняттям опті­мальних управлінських рішень.
Дослідження економічних процесів починається, якщо користуватися методом індукції, з малого, з одиничного — з окремого господарського факту, явища, ситуації, кото­риє в сукупності і представляють господарський процес, що виражає єство господарської діяльності в тій або іншій ланці керованої підсистеми і системи, що управляє. Проте, як вказувалося вище, спосіб індукції повинен використовуватися в єдності з методом дедукції. Це означає, що, аналізуючи одиничне, потрібно в той же час враховувати і загальне. Вивчаючи діяльність виробничої бригади і от­дельних виконавців, слід одночасно брати до уваги показники цеху і місце в нім даної бригади. У такому ж співвідношенні розглядаються цех і підприємство, підприємство і акціонерне об’єднання, суспільство з ограні­ченной відповідальністю і інші асоціації.
В ході економічного аналізу господарські процеси вивчаються в їх взаємозв’язку, взаємозалежності і взаїмообу­словленності. Встановлення взаємозв’язку, взаємозалежності і взаємообумовленості — найбільш важливий момент аналі­за. Причинний зв’язок, про який згадувалося вищим, опосередкує всі господарські факти, явища, ситуації, процеси. Поза цим зв’язком господарське життя немислиме.
Причинний, або факторний, аналіз виходить з того, що кожна причина, кожен чинник отримують належні оцен­ку. З цією метою причини-чинники заздалегідь ізучают­ся, для чого класифікуються по групах: істотні і неістотні, основні і побічні, такі, що визначають і не­определяющие. Далі досліджується вплив на господарські процеси перш за все істотних, основних, определяю­щих чинників. Вивчення неістотних чинників, що не визначають, ведеться, якщо потрібний, в другу чергу. Устано­віть дія всіх чинників украй складно і практично не завжди необхідно.