При цьому по рядку 145 «Інших довгострокових фінансових вкладень» відбиваються довгострокові фінансові вкладення, що не знайшли віддзеркалення по попередніх рядках підрозділу.
1.8.  По рядку 150 «Інших внеоборотниє активів» відбиваються інші засоби і вкладення, що не знайшли віддзеркалення в розділі 1.
1.9. У підрозділі «Запаси»:
по відповідному рядкам показуються залишки запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, купувальних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, і інших матеріальних цінностей.  Матеріальні цінності, що враховуються на рахівницях 10 «Матеріалів» і 11 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі», відбиваються в оцінці, передбаченій Положенням про бухгалтерський облік і звітність в Російській Федерації.  Цінності, що враховуються на рахунку 12 « Малоцінні і бистроїзнашивающиеся предмети», в балансі відбиваються за залишковою вартістю.  Малоцінні і бистроїзнашивающиеся предмети, отримані громадськими організаціями (об’єднаннями) як вступні, членські і добровільні внески,
показуються за первинною вартістю за мінусом суми амортизації, нарахованої по ним до 01 січня 1998 року.
До затвердження нормативних актів по бухгалтерському обліку
матеріальних цінностей при вживанні Положення про бухгалтерський облік і звітність в Російській Федерації в частині методів оцінки запасів для визначення фактичної собівартості матеріальних ресурсів, що списуються у виробництво (за середньою собівартістю, за собівартістю перших за часом закупівель (ФІФО), за собівартістю останніх за часом закупівель (ЛІФО)), слід мати на увазі наступне.
Метод оцінки запасів за середньою собівартістю застосовується відповідно до порядку, приведеного в Основних положеннях по обліку матеріалів на підприємствах і будівництвах, затверджених Мінфіном СРСР 30 квітня 1974 р. №103.
Оцінка запасів методом ФІФО заснована на допущенні, що матеріальні ресурси використовуються протягом звітного періоду в послідовності їх закупівлі, тобто ресурси, першими що поступають у виробництво (у торгівлі - в продаж), мають бути оцінені за собівартістю перших за часом закупівель з врахуванням вартості цінностей, що числяться на початок місяця.  При вживанні цього методу оцінка матеріальних ресурсів, що знаходяться в запасі на кінець звітного періоду, виробляється за фактичною собівартістю останніх за часом закупівель, а в собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) враховується вартість ранніх за часом закупівель.