При оцінці стану
При оцінці стану кредиторської заборгованості необхідно переконатися, що позичальник в змозі вчасно розплатитися з тими, чиїми засобами в тому або іншому вигляді користується: у вигляді товарів або послуг, авансів і так далі У даному раздледве відбиваються також засоби, отримані позичальником від партнерів по договорах позик; ці договори мають бути розглянуті аналогічно кредитним договорам позичальника з банками.
В тому випадку, якщо дата вступу запиту на кредит не збігається з датою складання фінансової звітності, фактична заборгованість позичальника по банківських кредитах, як правило, відрізняється від відбитої в останньому балансі. Для точного визначення заборгованості потрібна довідка про всі непогашені на момент запиту банківські кредити з додатком копії кредитних договорів.
Платоспроможним можна рахувати підприємство, в якого сума оборотних коштів значно перевищує розмір заборгованості.
Платоспроможність - це готовність підприємства погасити борги в разі одночасного пред’явлення вимоги про платежі з боку всіх кредиторів підприємства. Ясно, що йдеться лише про короткострокові позикові засоби - по довгострокових термін повернення відомий заздалегідь і не відноситься до даного періоду.
Платоспроможність - це наявність в підприємства засобів, достатніх для сплати боргів по всіх короткострокових зобов’язаннях і одночасно безперебійного здійснення процесу виробництва і реалізації продукції. Показник, що характеризує рівень платоспроможності це відношення ліквідних оборотних коштів до суми короткострокової заборгованості. Ліквідні оборотні кошти включають дані II і III розділів активу балансу підприємства за вирахуванням витрат майбутніх періодів і інших активів, оскільки засоби по цих двох статтях не можуть бути перетворені в гроші для погашення боргів.
Чисельник даного показника повинен значно перевищувати знаменник. Відповідно рівень показника має бути значно вище за одиницю. Якісна оцінка рівня показника платоспроможності на кожному підприємстві має бути оцінена кількісно.
У фінансовій теорії існують зразкові нормативи для цього показника, який називається загальний коефіцієнт покриття.