При вивченні діяльності підприємства важливий аналіз ритмічності виробництва і реалізації продукції.
Ритмічність – рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в об’ємі і асортименті, передбачених планом.
Для великосерійного або масового виробництва розробляються графіки рівномірного випуску продукції, а оцінним показником є коефіцієнт рівномірності. Він визначається по наступному алгоритму:
де е Н - недовиконання за добу відповідно до графіка;
Р – план на місяць.
Аналіз розглядає приховані причини нерівномірності. Причин достатні багато: невчасне забезпечення ресурсами, непропорційне завантаження устаткування (поломки, простої), відсутність робітників, помилки в розрахунках, низький рівень виробничої і технологічної дисципліни.
Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску і реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники:
? знижується якість продукції;
? збільшується обсяг незавершеного виробництва і надпланові залишки готової продукції на складах і, як наслідок, сповільнюється оборотність капіталу;
? не виконуються постачання по договорах, і підприємство платить штрафи за невчасне відвантаження продукції;
? несвоєчасно поступає виручка;
? перевитрачатиметься фонд заробітної плати у зв’язку з тим, що на початку місяця робітником платять за простої, а в кінці за наднормові роботи.
Все це наводить до підвищення собівартості продукції, зменшенню суми прибули, погіршенню фінансового стану підприємства.
Для оцінки виконання плану по ритмічності використовуються прямі і непрямі показники.
Прямі показники – коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду (доба) до місячного випуску, питома вага виробленої продукції за кожен місяць до квартального випуску, питома вага випущеної продукції за кожен квартал до річного обсягу виробництва, питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця, до третьої декади попереднього місяця.
Непрямі показники ритмічності - наявність доплат за наднормові роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб’єкта, втрати від браку, сплата штрафів за недопостачу і невчасне відвантаження продукції, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.