власний капітал підприємства
власний капітал підприємства склав на початок 1994 роки 30% (Додаток №1 графік стор. 47), в першому кварталі 1995 року (Додаток №1 графік стор. 48) власний капітал не змінився і склав також 30% до підсумку балансу, в другому кварталі 1995 (Додаток №1 таблиця стор. 4) року - дуже сильно сократілся- 0,007%, в третьому кварталі 1995 (Додаток №1 таблиця стор. 4) року трохи збільшився до 3.7%, четвертому кварталі 1995 року (Додаток №1 графік стор. 52) - він підріс до 13% і в першому кварталі 1996 року (Додаток №1 графік стор. 53) склав - 3%. Явно спостерігається в останніх полгода зменшення власного капіталу. Якщо на початку року він складав 30%, що було дуже хорошим показником для фірми, то на справжній момент він має тенденцію в зменшенню - це негативна тенденція і вона безпосередньо пов’язана із збільшенням позикових засобів.
при аналізі позикових засобів видно, що вони збільшуються і негативно впливають на фінансове положення підприємства (Додаток №1 графік стор. 44-45). Так, на початку року короткострокових кредитів ще не було, а кредиторська заборгованість склала вже 70% від валюти балансу (Додаток №1 графік стор. 47), в четвертому кварталі 1994 року склалася аналогічна ситуація (Додаток №1 графік стор. 48), а першому кварталі 1995 року короткострокові кредити склали вже 82%, а кредиторська заборгованість 18% (Додаток №1 графік стор. 49), а в другому кварталі 1995 року короткострокові кредити склали вже 57%, а кредиторська заборгованість 39% (Додаток №1 графік стор. 50), в третьому кварталі 1995 року короткострокові кредити скоротилися до 12%, а кредиторська заборгованість по ним зросла 74% (Додаток №1 графік стор. 51), в четвертому кварталі 1995 року положення не змінилося - короткострокові кредити скоротилися - 13%, кредиторська заборгованість - 87% (Додаток №1 графік стор. 52), в першому кварталі 1996 року співвідношення короткострокових кредитів і кредиторської заборгованості по ним склала відповідно 31% і 66% (Додаток №1 графік стор. 53). Як позитивний момент у використанні позикових засобів, можна відзначити, не використання довгострокових кредитів, оскільки відсоток плати за довгостроковий кредит набагато вищий, ніж в короткострокового кредиту. В цілому ж можна сказати, що підприємство використовує не правильну кредитну політику, що видно із співвідношення власних і позикових засобів, прийнято вважати, що власних засобів повинно бути не менше 30-50%, подальше їх збільшення не вигідне, оскільки використовувати позиковий капітал вигідно. У ТОО “Російський Інвестиційний Будинок” такий великий відсоток можна пояснити особливістю господарської діяльності - ріелтерськая - для покупки квартир притягуються додаткові позикові засоби, і врахувавши великий відсоток кредиту і ризик повільної реалізації нерухомості; всі ці чинники не дозволяють вчасно повертати кредити, що вабить засобою зростання кредиторської заборгованості. Ймовірно підприємству треба переглянути кредитну політику у бік зменшення позикових засобів і збільшення власного капіталу.