З введенням в дію Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 № 283 з’явилося поня­тіє податкового обліку. Якщо в області бухгалтерського обліку су­ществуют певні теоретичні категорії, а також методологія обліку, що склалася за довгий час, то теоре­тічеськая база податкового обліку обмежується статтею 11 За­кона (що визначає правила ведення податкового обліку).
Якщо одним з основних завдань бухгалтерського обліку є формування повної достовірної інформації про хозяйствен­них процеси і результати діяльності суб’єктів предпрі­німательськой діяльності, необхідної для оперативного керівництва і управління, а також для її використання внеш­німі користувачами (інвесторами, постачальниками, покупате­лямі, фінансовими, податковими, статистичними і банков­ськимі установами і іншими зацікавленими органами), то призначенням податкового обліку є визначення сум на­логов, що підлягають перерахуванню до бюджету, і контроль за їх сплатою. На відміну від бухгалтерського обліку податковий облік відображає не що певну відбулася господарську опе­рацию, а фіксує факт настання податкового обязатель­ства по сплаті податку на прибуток. При цьому згідно статті 11.3.1 Закону України “Про оподаткування прибули пред­пріятій” датою збільшення валового доходу вважається дата, що доводиться на податковий період (квартал), протягом кото­рого відбувається будь-яка з подій, що сталося раніше:
— або дата зарахування засобів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товаров (робіт, послуг), що підлягають реалізації, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку — дата їх оприбутковування в касу платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівки в банківській установі, обслу­жівающем плательшика податку:
— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного представлення результатів робіт (послуг) пла­тельщика податку.
При бартерних операціях датою збільшення валового дохо­да вважається будь-яка з подій, яке сталося раніше:
— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного представлення результатів робіт (послуг) нало­гоплательщиком;